ГЛАВА 00. МАРАЗМИ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ |
Головна суперечність законодавства України полягає в суперечності між принципом пріоритета прав і свобод людини і громадянина та принципом верховенства праваВідповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Для більшості громадян, в тому числі і юристів, це означає, що в Україні найвищу силу має Конституція та Закони – адже саме це є “верховенством права”. Але насправді цей принцип слід розуміти інакше. Про що говорить стаття 8 Кодексу адміністративного судочинства України: “1. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. 2. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. 3. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. 4. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини”. А інше законодавство так права людини не розуміє. Для нього права людини окремо йдуть від верховенства права. Наприклад, у статті 5 Закону України від 19.06.2003 р. № 964-IV “Про основи національної безпеки України” говориться: “Основними принципами забезпечення національної безпеки є: пріоритет прав і свобод людини і громадянина; верховенство права; пріоритет договірних (мирних) засобів у розв’язанні конфліктів; своєчасність і адекватність заходів захисту національних інтересів реальним і потенційним загрозам; чітке розмежування повноважень та взаємодія органів державної влади у забезпеченні національної безпеки; демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією держави та іншими структурами в системі національної безпеки; використання в інтересах України міждержавних систем та механізмів міжнародної колективної безпеки. Національна безпека України забезпечується шляхом проведення виваженої державної політики відповідно до прийнятих в установленому порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм у політичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково-технологічній, інформаційній та інших сферах. Вибір конкретних засобів і шляхів забезпечення національної безпеки України обумовлюється необхідністю своєчасного вжиття заходів, адекватних характеру і масштабам загроз національним інтересам”. І виникає суперечність: у нас “пріоритет прав і свобод людини і громадянина” чи все ж “верховенство права”. Двох перших бути не може. Зрозуміло, що права людини вищі за верховенство права, як і людина важливіша за державу. Але ця держава цього не розуміє... Віталій МОСЕЙЧУК ____________
|
|
