ГЛАВА 00. МАРАЗМИ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ |
Для примусового виключення учасника ТзОВ необхідно 50 і більше відсотків голосів, а для добровільної передачі частки іншому учаснику слід отримати згоду всіх учасниківЗаконом України від 07.03.2002 р. №3095-III “Про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства» скасовано дотримання одностайності у голосуванні у товариствах з обмеженою відповідальністю. Вже не потрібна одностайність зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю для прийняття рішень з наступних питань:
1) визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів
та звітів про їх виконання;
2) внесення змін до статуту товариства;
3) виключення учасника з товариства.
Тепер такі рішення ухвалюватимуться простою більшістю голосів – 50 і більше
відсотків. Тепер завжди збори учасників товариств з обмеженою відповідальністю
вважатимуться повноважними, якщо на них присутні учасники (представники
учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Із статті
60 Закону про господарські товариства також виключено законодавчу норму щодо
того, що рішення, прийняте методом опитування, вважається прийнятим при
відсутності заперечень хоча б одного з учасників. Тобто кількість заперечень при
опитуванні тепер нікого не цікавить, головне щоб у тих, хто не має заперечень
було понад 50 відсотків голосів.
Таким чином відкрито широку дорогу для масового перерозподілу власності, в
результаті якого перш за все постраждають учасники товариств, які не володіють
контрольним пакетом голосів. Адже прийняття рішення зборами учасників товариства
з обмеженою відповідальністю простою більшістю голосів членів товариства з
найважливіших питань створює ситуацію, коли можливим (і головне - законним) стає
нехтування правами меншості учасників товариства. І суть товариств з обмеженою
відповідальністю Законом №3095 суттєво підірвано. Справа в тому, що товариства
з обмеженою відповідальністю створювалися, здебільшого, невеликою кількістю
учасників для врахування та захисту інтересів кожного з учасників товариства і
процедура одностайності гарантувала непоганий захист від посягань великих
учасників товариства, тобто учасники товариств з обмеженою відповідальністю були
партнерами в прямому сенсі цього слова. Нині цього немає і це запровадить
настороженість та нездорові відносини між учасниками ТзОВ . Ми станемо свідками
непоодиноких випадків, коли норми Закону №3095 призводитимуть до ситуації, коли
права меншості учасників товариства будуть гірше захищені, ніж навіть в
акціонерних товариствах, де для вирішення питань щодо створення акціонерного
товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв, про обрання ради
акціонерного товариства (спостережної ради), виконавчих і контролюючих органів
акціонерного товариства та про надання пільг засновникам за рахунок акціонерного
товариства необхідна кваліфікована більшість в 3/4 голосів акціонерів. Це
викликатиме масу скандалів та розчарувань, але в той же час така форма
господарювання, як акціонерні товариства отримала додаткові конкурентні
переваги, особливо коли учасників товариства з обмеженою відповідальністю
багато. Також Законом №3095 додано додаткових переваг і приватним підприємцям і
тепер партнери, які не довірятимуть один одному або про всяк випадок не
створюватимуть товариство з обмеженою відповідальністю, а реєструватимуться як
приватні підприємці із укладанням угод про якусь спільну діяльність тощо. В
той же час багато які товариства отримають змогу звільнитися від тих
учасників товариства (а також груп таких учасників), які заважають сталому
розвиткові. Зокрема необхідність таких змін назріла у товариствах з
обмеженою відповідальністю, де кількість учасників доволі велика і одночасно
вони не можуть чи не бажають перетворюватися в акціонерні товариства закритого
чи відкритого типу (в тому числі і через відсутність кворуму). В таких
надвеликих товариствах з обмеженою відповідальністю практично неможливо провести
збори учасників, на яких були б присутніми всі учасники, а тому неможливо
прийняти рішення, які вимагають одностайності. І товариство з обмеженою
відповідальністю потрапляє в патову ситуацію, що особливо боляче відбувалося
коли треба було виключити за провини учасника, який для свого не виключення
просто користався своїм правом не приходити на збори учасників, хоча для
виключення раніше мали збиратися всі учасники товариства. І всі присутні, хоч їх
1000 чоловік з 99 відсотками голосів не могли виключити навіть одного учасника,
який не виконував рішення товариства. Тепер цього не буде. Одночасно Закон
№3095 вимагає привести всім товариствам з обмеженою відповідальністю в 6-ти
місячний строк свої установчі документи у відповідність з цим Законом. Тобто
фактично Закон №3095 вимагає виключити зі всіх статутів українських товариств з
обмеженою відповідальністю будь-яке згадування про одностайність прийняття
рішення щодо визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження
його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту товариства та
виключення учасника з товариства. Заробітків у нотаріусів від цього додасться, а
ось бухгалтерам та юристам підприємств додасться головної болі та паперової
роботи (товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів
реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення
необхідних змін до державного реєстру.). В той же час
Закон №3095 як не намагався, але не ліквідував одностайність рішень.
Напевно розробники цього Закону забули, що відповідно до частини першої статті
53 Закону про господарські товариства учасник товариства з обмеженою
відповідальністю може лише за згодою решти учасників відступити свою
частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше
не передбачено установчими документами, то і третім особам. Тобто щоб відступити
свою частку добровільно необхідно іншому учаснику чи сторонній особі треба
отримати згоду решти учасників товариства, а ось для примусового відступлення у
учасника навіть питатися вже не будуть – вирішать все простою більшістю голосів,
так само і для вирішення питання про придбання власним товариством частки
учасника. Черговий парадокс українського законотворення.
Також Закон №3095 не є досконалими через те, що чинним Законом про господарські
товариства в статті 64 вже була передбачена можливість виключення учасника з
товариства, якщо такий учасник систематично не виконує або неналежним чином
виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства. Тим
більше, що в цій статті і зараз передбачено, що з питання виключення
вищезазначеного учасника з товариства, цей учасник (його представник) у
голосуванні участі не бере. Звісно таким чином можна було видалити за раз лише
одного учасника і то треба, щоб він був присутній на зборах, а хто прийде туди
де йому зроблять зле ? Для тих
учасників товариств з обмеженою відповідальністю, яких виключать, нагадуємо, що
при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується
вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді.
Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з
товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за
згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній
формі. Також учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку,
одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. ____________
|
|
