ГЛАВА 00. МАРАЗМИ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ |
ПРАЦЯ НАРОДНИХ ЗАСІДАТЕЛІВ В СУДАХ НЕ ОПЛАЧУЄТЬСЯ НІ ДЕРЖАВОЮ НІ ЗА МІСЦЕМ РОБОТИУпродовж багатьох років в апеляційних судах існує проблема створення повноважного складу суду за участю народних засідателів. Відповідно до вимог ст. 17 КПК кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, розглядаються судом першої інстанції у складі двох суддів і трьох народних засідателів. Проте останні під різними приводами відмовляються брати участь у судових процесах, тому що така їх праця не оплачується ні судами, ні за місцем роботи. Часто судді апеляційних судів за свої особисті кошти оплачують проїзд народних засідателів (які в переважній більшості є пенсіонерами) до суду та інші витрати останніх, пов'язані з участю у слуханні справи. Через неявку народних засідателів відкладалася майже кожна друга справа, яку треба було розглядати колегіально. Згідно зі ст. 259 КПК у справі, для розгляду якої судом необхідний тривалий час, може бути викликаний запасний народний засідатель, який перебуває в залі судового засідання з початку розгляду справи і в разі вибуття народного засідателя зі складу суду замінює його. Але за такого становища, коли неможливо знайти народних засідателів до складу суду, про запасного народного засідателя залишається тільки мріяти. Тому в разі неявки народних засідателів у судове засідання такі справи дуже довго розглядаються судом. Очевидно, що без грошових виплат держави народним засідателям не обійтися. Верховний Суд України звертався до Міністерства юстиції і Кабінету Міністрів України з проханням розглянути цю проблему, але вона й досі залишається актуальною. Маразм взято із УЗАГАЛЬНЕННЯ “Практика дотримання судами строків провадження у кримінальних справах щодо підсудних, які тримаються під вартою». Воно опрацьовано заступником голови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України Є. І. Овчинниковим і начальником управління узагальнення судової практики та аналітичної роботи з питань застосування законодавства М. Г. Хоменком. ____________
|
|
