ГЛАВА 00. МАРАЗМИ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ |
АДВОКАТІВ НЕ РЕЄСТРУЮТЬ ПІДПРИЄМЦЯМИ, ЧЕРЕЗ ЩО У НИХ ВІДБУВАЄТЬСЯ ОПОДАТКУВАННЯ ВСІХ ОТРИМАНИХ ДОХОДІВ БЕЗ ЇХНЬОГО ЗМЕНШЕННЯ НА ПОНЕСЕНІ ВИТРАТИ. ДЕРЖАВА, В ЯКІЙ АДВОКАТ НЕ МОЖЕ ЛЕГАЛЬНО РОЗБАГАТІТИ, ПРИРЕЧЕНА НА БІДНІСТЬАдвокатська діяльність регулюється Законом України "Про адвокатуру" та передбачає дотримання Правил адвокатської етики. Однак ані Закон України "Про адвокатуру", ані Закон “Про податок з доходів фізичних осіб” не передбачає оподаткування адвокатів на умовах підприємницької діяльності, тобто з обліком не лише доходів, але і витрат (спеціального розділу (групи статей), де б у цілому йшлося про особливості оподаткування доходів осіб, які здійснюють "незалежну професійну діяльність" і, зокрема приватну нотаріальну діяльність чи адвокатську діяльність, у Законі немає. ). Через це у адвокатів відбувається оподаткування їхніх витрат, наприклад, на поїздки, на літературу, на телефон тощо. Але якщо би їх реєстрували як підприємців, ці витрати би не оподатковувалися. Через це адвокати змушені тримати свої розцінки високим, що робить їхні послуги менш доступними. Крім податку з доходів фізичних осіб, є пенсійні внески, які теж фактично утримуються зі всього доходу адвоката, хоча чистого доходу у нього може і не бути. Як зазначає ДПАУ в Листі від 25.03.2005 р. N 2014/Г/17-3115 доходи, одержані від податкових агентів, в тому числі самозайнятими особами (адвокатами), підлягають кінцевому оподаткуванню у джерела виплати (тобто без обліку витрат !). Щодо доходів, одержаних не від податкових агентів (фізичних осіб, не зареєстрованих як суб'єкти підприємницької діяльності), то такі доходи повинні бути включені у річну податкову декларацію платника податку, в тому числі адвоката, і з них слід сплатити податок з доходів фізичних осіб. Гірко також те, що в проекті нового Закону про адвокатуру (вноситься народними депутатами України Оніщуком М. В., Слабенком С. І.) у частині третій статті 3 прямо передбачає, що “Адвокат не має права займатися підприємницькою діяльністю з надання юридичних послуг”. З одного боку все правильно – адвокат чи нотаріус не є підприємцями. Однак панове, зробіть їхнє оподаткування з залежності від їхніх витрат, а не лише доходів. А то виходить, що їхнє оподаткування гірше, аніж авторів творів чи мистецтв, для яких принаймні існують Нормативи витрат, що враховуються при оподаткуванні сум винагород авторів творів науки, літератури і мистецтва, відкриттів, винаходів і промислових зразків (Додаток N 5 до Інструкції про прибутковий податок з громадян ), або внесіть адвокатів та нотаріусів в ці нормативи, але не знущайтеся з самозайнятих юристів. Щоправда ці нормативи фактично вилучено згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 16.07.2003 р. N 352, але до цього часу можна було б оподатковувати доходи адвокатів як доходи авторів (якщо вчасно оновити нормативи). З 2004 року митцям теж стало гірше, адже їм для зменшення оподаткування стало необхідно реєструватися підприємцями, але адвокатам це не допомагає, оскільки їх офіційно підприємцями не реєструють. Тобто юридичні послуги – підприємець, адвокат – звичайний громадянин. Як на мене, держава, в якій адвокат не може легально розбагатіти, приречена на бідність та зубожіння. Віталій МОСЕЙЧУК
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ ДПАУ розглянула питання, викладені у листі, і повідомляє. Поняття «самозайнята особа» визначено лише Законом України від 22.05.2003 р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: це — платник податку, який є суб'єктом підприємницької діяльності або здійснює незалежну професійну діяльність та не є найманою особою у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності, і окремого порядку державної реєстрації статусу «самозайнятої особи», а також порядку взяття на податковий облік в податкових органах самозайнятої особи як платника податків чинним законодавством не передбачено. На цей час порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, за винятком окремих видів суб'єктів підприємницької діяльності, для яких законами України встановлено спеціальні правила державної реєстрації, а також порядок скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності регулюються Законом України від 07.02.91 р. №698-XII «Про підприємництво» (зі змінами та доповненнями) та постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.98 р. №740 «Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності», зі змінами та доповненнями. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводиться у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням або за місцем проживання суб'єкта, якщо інше не передбачено законом, за поданням цим суб'єктом відповідних документів. Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та інших актів, положень чинного законодавства України була розроблена Інструкція про порядок обліку платників податків, затверджена наказом ДПА України від 19.02.98 р. №80 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.03.98 р. №172/2612, яка має на меті використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів (обов'язкових платежів) в органах державної податкової служби, в тому числі і платників єдиного податку. Облік платників податків — юридичних і фізичних осіб є однією з основних функцій органів державної податкової служби, яка створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю внесення (перерахування) податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів. Відповідно до пункту 5 цієї Інструкції фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі і та, яка вирішила застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, після одержання свідоцтва про державну реєстрацію повинна в 5-денний термін звернутися до органу державної податкової служби за своїм місцем проживання для взяття на податковий облік з відповідними документами, а саме: — заявою за ф. №5-ОПП; — копією свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи; — документом, що засвідчує особу (паспортом). Після взяття платника на облік органи державної податкової служби видають йому довідку за формою №4-ОПП, яка підтверджує взяття його на податковий облік. Дія названої Інструкції поширюється, зокрема, на всіх фізичних осіб, що мають об'єкти оподаткування, до яких відносяться приватні нотаріуси та адвокати. Щодо державної реєстрації приватних нотаріусів та адвокатів повідомляємо. Нотаріусам управлінням юстиції Ради міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій видається реєстраційне посвідчення на зайняття приватною нотаріальною діяльністю (стаття 24 Закону України «Про нотаріат»), про що управління юстиції повідомляє податкову інспекцію за місцезнаходженням робочого місця нотаріуса. Адвокатська діяльність регулюється Законом України «Про адвокатуру» та передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних зобов'язань адвоката, які він бере на себе, складаючи Присягу адвоката України. Обов'язкова реєстрація фізичних осіб, які займаються адвокатською діяльністю або приватною нотаріальною практикою, як суб'єктів підприємницької діяльності чинним законодавством не передбачена. Водночас Законом України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи — підприємців», який набуває чинності з 1 липня 2004 року, передбачено дещо інший порядок реєстрації фізичних осіб — підприємців, а саме: державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи — підприємця. Державний реєстратор призначається на посаду та звільняється з посади міським головою міста обласного значення або головою районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації. Державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців державний реєстратор проводить на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ Державна податкова адміністрація України розглянула Ваші листи <...> та <...> щодо порядку оподаткування доходів від здійснення індивідуальної адвокатської діяльності <...>. Крім того, ще раз додатково повідомляємо, що пунктом 1.9 статті 1 Закону України від 22.05.2003 р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон) визначено, що незалежна професійна діяльність — це діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльність лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, інженерів чи архітекторів і помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності. Як видно з Ваших листів, Ви не є найманим працівником (не одержуєте заробітну плату за трудовим договором) та видом Вашої діяльності є незалежна професійна діяльність. У Законі не міститься спеціального розділу (групи статей), де б тематично було висвітлено особливості оподаткування доходів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зокрема індивідуальну адвокатську діяльність. Виходячи з цього порядок оподаткування доходів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, охоплюється загальними нормами Закону, за винятком випадків, якщо ці особи на законних підставах зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності. Підпунктом 1.3 «з» статті 1 Закону доходом з джерелом його походження з України визначено будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, зокрема у вигляді доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України. Доходи платників податку, які здійснюють індивідуальну адвокатську діяльність, — це сума коштів, що сплачуються клієнтами за надання послуг правового характеру. Доходи, одержані від податкових агентів, в тому числі самозайнятими особами (адвокатами), підлягають кінцевому оподаткуванню у джерела виплати. Щодо доходів, одержаних не від податкових агентів (фізичних осіб, не зареєстрованих як суб'єкти підприємницької діяльності), то такі доходи повинні бути включені у річну податкову декларацію платника податку, в тому числі адвоката, і з них слід сплатити податок з доходів фізичних осіб. Також ще раз зазначаємо, що облік доходів і витрат осіб, які здійснюють індивідуальну адвокатську діяльність, як і всіх інших платників податку, здійснюється на загальних підставах, визначених Законом. Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 16 жовтня 2003 року №490 «Про затвердження форми обліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичних осіб та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2003 року за №988/8309. З повагою,
____________
|
|
