ГЛАВА V. МАРАЗМИ ПРОМИСЛОВОСТІ |
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ НЕЗАКОННО ВИМАГАЄ ПОДАННЯ СКАРГ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ (ВИКОНАВЦІВ) ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ПРОЦЕДУР ЗАКУПІВЕЛЬ ТОВАРІВ, РОБІТ І ПОСЛУГ ЗА ДЕРЖАВНІ КОШТИ ЛИШЕ ПОШТОЮ НА ОФІЦІЙНИХ БЛАНКАХПорядок розгляду
скарг постачальників (виконавців) щодо
організації та здійснення процедур
закупівель товарів, робіт і послуг за
державні кошти, який затверджено наказом
Міністерства економіки України від 04.12.2000
р. №264 та зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 18.12.2000 р. за №919/514 (далі -
Порядок) містить незаконні обмеження
щодо прав постачальників (виконавців)
оскаржити дії виконавців при здійсненні
процедур закупівель товарів, робіт і
послуг за державні кошти. Зокрема, скарга
мусить надсилатися лише поштою. Також
скарга має бути викладена на офіційному
бланку організації постачальника (виконавця). Відповідно до пункту 8 Постанови
Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 р.
№1469 "Про організаційні заходи щодо
функціонування системи державних
закупівель" (див.
"Документи для роботи" №43/2000),
Міністерству економіки було доручено
розробити у тримісячний термін порядок
подання та розгляду в Міністерстві
економіки скарг постачальників (виконавців)
з приводу порушення замовником процедури
закупівлі, що і було зроблено у Порядку. В основному Порядок складено на основі
процедури розгляду скарг, яка
передбачена у розділі VII "Оскарження
щодо застосування процедур закупівель"
Закону України від 22.02.2000 р. №1490-III "Про
закупівлю товарів, робіт і послуг за
державні кошти" (див.
"Документи для роботи" №16/2000).
Однак Порядок містить ряд протизаконних
вимог, які ускладнюють подання та розгляд
скарги. По-перше. Відповідно до пункту 3 Порядку,
скарга має надсилатися до Міністерства
економіки поштою. Якщо стосовно
юридичних осіб така вимога Порядку
виглядає цілком законною, то щодо
фізичних осіб - підприємців - однозначно
ні. Вочевидь, Міністерству економіки
невідомо про існування Закону України
від 02.10.96 р. №393/96-ВР "Про звернення
громадян". А відповідно до частини
третьої статті 5 цього Закону, звернення (під
зверненнями громадян у Законі слід
розуміти викладені в письмовій або усній
формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання)
і скарги) може бути усним (викладеним
громадянином і записаним посадовою
особою на особистому прийомі) чи
письмовим, надісланим поштою або
переданим громадянином до відповідного
органу, установи особисто чи через
уповноважену ним особу, якщо ці
повноваження оформлені відповідно до
чинного законодавства. Таким чином, громадяни-підприємці
можуть вільно, не зважаючи на вимоги
Порядку, надавати скарги в канцелярію
Міністерства економіки особисто або
через уповноважену особу. Питання
способу подання важливе ще й тому, що
пошта не може 100-відсотково гарантувати
доставку скарги, а тим більше доставку
листа день у день. А це дуже важливо, адже скарга
залишається без розгляду, згідно з
частиною другою статті 37 Закону України
"Про закупівлю товарів, робіт і послуг
за державні кошти", якщо її було подано
пізніше ніж через 15 календарних днів з
дня настання підстави для скарги. А відповідно до того самого пункту 3
Порядку, днем подання скарги вважається
дата реєстрації вхідних документів у
Міністерстві. Тож навіщо мати зайві
проблеми з поштою, якщо Закон дозволяє
підприємцям обійтися і без неї у таких
важливих справах, як процедура закупівлі
за державні кошти. По-друге, скарга має бути викладена
українською мовою на офіційному бланку
організації постачальника (виконавця) з
відповідними реквізитами, підписом
відповідальної посадової особи та
печаткою організації постачальника (виконавця).
А у разі коли скарга подається фізичною
особою (суб'єктом господарювання),
наявність офіційного бланка не є обов'язковою.
Таким чином, Міністерство економіки
вважає, що кожне підприємство повинно
мати офіційні бланки. Але оскільки жоден Закон цього не
вимагає, то це особиста справа кожного
підприємства. Наприклад, відповідно до
частини другої пункту 1 статті 1 Закону
УРСР від 27.03.91 р. №887-XII "Про
підприємства в Україні", підприємство
має самостійний баланс, розрахункові (поточні)
та інші рахунки в установах банків,
печатку зі своїм найменуванням, а також
знак для товарів і послуг. Про офіційні бланки тут згадки немає, то
чому про них згадується у Порядку? Згадка
про офіційні бланки є у частині третій
статті 9 Закону УРСР від 22.10.89 р. №8312-XII "Про
мови в Українській РСР", яка вимагає,
щоб написи на печатках, штампах,
штемпелях, офіційних бланках державних,
партійних, громадських органів,
підприємств, установ і організацій в
Українській РСР виконувалися
українською мовою або українською і
російською мовами. Також немає вимог до наявності
офіційних бланків у підприємств у
Постанові Кабінету Міністрів України від
25.05.98 р. №740 "Про порядок державної
реєстрації суб'єктів підприємницької
діяльності". По-третє, Порядок не містить вказівки
про загальний строк розгляду скарги. Лише
у випадку розгляду скарги постійною
комісією (якщо обсяг закупівель дорівнює
або перевищує 100000 євро) це можна
вирахувати у Порядку. Підрахуймо самі: 2
дні на прийняття рішення залишити заяву
без розгляду; 5 днів на повідомлення всіх
постачальників; через 2 дні - засідання
комісії і прийняття рішення; 3 дні на
прийняття рішення власне міністерством
економіки. Вийде 12 днів. Однак для тих, хто оскаржує
торги на суму менше 100000 євро, у Порядку
такий підрахунок провести неможливо.
Тому треба користуватися Законом України
від 22.02.2000 р. №1490-III "Про закупівлю
товарів, робіт і послуг за державні кошти",
в частині п'ятій статті 37 якого сказано:
якщо скаргу не врегульовано шляхом
переговорів на підставі взаємної згоди,
замовник або уповноважений орган
протягом 15 календарних днів з дня її
отримання приймає обгрунтоване рішення.
Більше того (Порядок про це замовчує),
подання скарги зупиняє процедуру
закупівлі на строк, що не може
перевищувати 15 календарних днів . |
|
