Національна ідея в координатах креативу
( © В.Я. Смерек, 2007)
|
Смерек Віталій Ярославович (тренер, коуч та консультант) Центр ГіперМудрості та Школа Креативу, Інтелекту, Компетентності, Геніальності, Філософії / Психології Тел : + 38 (067) 271-88-01, E-mail : Smerekvitalik@Rambler.ru . Анотація: В рамках даної статті розглянуто питання генерації різноманітної кількості ідей, що можуть стати в майбутньому основою для національної ідеї України. Розрізняється поняття "національної ідеї" та "ідеї, що покладена в основу національної ідеї". Акцентується увага на праві існування різних поглядів, навіть, самих фантастичних, в теоретично-практичному просторі нашої країни. Тема національної ідеї розглянута крізь призму креативу. Коротко порушується питання критеріїв, яким повинна відповідати національна ідея. Ключові слова: Національна ідея, Ідеї для національної ідеї, Креатив, Критерії для національної ідеї. В наш час, в Україні поряд із такими важливими задачами, як будівництво демократії та ринкової економіки, становлення громадянського суспільства, осмислення своєї історії, звернення до історичної пам'яті, пошуку ідентичності, є актуальною проблема творення національної ідеї. Згідно Вікіпедії (та й інших енциклопедій), Національна Ідея – це акумулятор прогресивних національних програм, політичних ідей, гасел, цінностей, рушій національного прогресу, основа національно визвольних рухів, національної само суверенізації. В даній статті нас буде цікавити національна ідея в вузькому своєму значенні, а власне як центральна ідея навколо, якої групуються всі інші елементи – програми, гасла, цінності тощо. Для того, щоб вибрати найкращий для України шлях, сформулювати найкращу національну ідею (точніше центральну ідею для національної ідеї), спочатку доцільно згенерувати значну кількість різних ідей, а вже на їх основі, з допомогою спеціальних критеріїв вибрати 2-3 для детальнішого аналізу. На жаль, опрацьовуючи різноманітну літературу, впадає у вічі слабка соціальна креативність, недостатність ідей для національної ідеї. Не заперечуючи важливість і корисність таких ідей для національної ідеї як: "Нейтралітету України"; "Економічної конкурентоспроможності"; "Добробуту українського народу і кожного громадянина"; "Україна член великої вісімки чи дев'ятки (G8 чи G9)"; "Україна без холопа та пана"; "Самостійна Україна – від Сяну до Дону"; "Одна, єдина, нероздільна, вільна самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ …Україна для українців"; "Хочемо такої України, в якій росіянин житиме краще, ніж у Москві, а єврей – як у Єрусалимі"; "Незалежна, Державна, Соборна Україна"; "Ідея Державності"; "Догнати і Перегнати"; " Україна велика і вільна" (Т. Шевченко); "Україна європейська, з ліберальними цінностями, з людськими свободами і правами" (сказав В.Ющенко); "Україна – багатовекторна держава", які детально вже розглянуті в літературі (наприклад, В. Мосейчук "Українська національна ідея", Тернопіль-Львів, 2007), вважаємо за доцільне доповнити і розширити їх наступними: "Україна - найкраща держава Європи"; "Україна – член ЄС"; "Ідея великого слов'янського союзу (Україна, Росія, Білорусія, Польща, Сербія, Хорватія, Чехія, Болгарія)"; "Ідея малого слов'янського союзу (Україна, Росія, Білорусія)"; "Відновлення могутньої Київської Русі з центром в Києві"; "Україна лідер на території СНГ"; "Україна платформа для нового суспільства (наприклад, Солідаризму)"; "Україна агент впливу США чи Китаю в Європі"; "Україна і Південна Корея (чи Японія)"; "Україна і Венесуела; "Україна і Сьєр – Леон (чи Камбоджа)"; "Україна + Google = лідер Інтернет послуг (можна, ще вужче, наприклад, лише підтримка блогів)"; "Україна – країна, що перше освоїть Місяць , Марс, і т.п."; "Україна. – перша країна, яка переселиться в космос з планети Земля і т.д.". На нашу думку національна ідея бути лише тоді працездатною, якщо вона буде відповідати наступним критеріям (ці критерії, потрібно використати для оцінки та вибору найкращих ідей): Доброта, Етичність, Віра, Надія, Любов, Об'єднання нації та націй, Врахування інтересів як мінімум основних націй, Державність, Історичні традиції та культура, Добробут, Пріоритети особистості та прав людини, Родину, Екологію, Інноваційність, Соціальну справедливість, Сприйнятливі зовнішні умови, Реалістичність, Досяжність, Природність, Мотивованість, Космологічність та Космогонічність, Космонавтичність, Відповідність основним трендам, Сакральність, Пріоритет загальнолюдських цінностей та свобод над національними. На перший погляд здається, що деякі наведені в цій статті варіанти ідей для національної ідеї є нереальними. Але ми повинні розуміти, що процес соціальної творчості, як і взагалі будь-якої творчості, буде лише тоді ефективним, лише тоді він досягне дієвого кінцевого результату, коли ми відійшовши від загальноприйнятих стереотипів, від пануючих кліше, згенеруємо максимальну кількість самих різних ідей. І тому навіть такі, нібито фантастичні на перший погляд ідеї, як "Україна – країна, що перша освоїть Місяць, Марс" і т.п. мають право на існування, бо : 1. Цього вимагає сама логіка творчого процесу ( в т.ч. в соціально-політичній сфері); 2. Люба національна ідея твориться не на 2-3 роки, а на що менше 50-100 років, із прицілом на 500-1000 років (тобто за цей час навіть сама далека фантастика стає звичною реальністю).
Давайте коротко проаналізуємо кожну з цих ідей і торкнемося їх сильних та слабких сторін: 1. "Україна – найкраща країна Європи" (Ця ідея детально розглянута в книзі Мосейчук В.В. "Українська національна ідея", Тернопіль-Львів, вид. В.В. Мосейчука, 2007.-80 с) . Сама національна ідея "Україна – найкраща країна Європи" є досить напруженою, і трохи нереалістичною. Люди не хочуть й вірити, що Україна колись та може стати найкращою в Європі, особливо від Англії та Німеччини. А раз не вірять, значить вона їх не мотивує. Адже у нас немає ні своєї еліти (на це потрібно 20-30 років), ні своїх національних лідерів, ні політичної волі, ні потрібних якостей в нації і т.п. По всіх економічних і соціальних показниках та індексах ми не піднімаємось вище ніж на 40 (в кращому разі), а той 60-70 місцях. У нас слабка демократія, ще повністю не сформована ринкова економіка, кволе громадянське суспільство. Ми нічим не можемо здивувати не тільки Європу, але й навіть Азію в науковій, технологічній, економічній чи культурній сферах. Тому треба трохи послабити початковий варіант національної ідеї, а саме бути не "найкращою країною в Європі", а "найкращою в таких-то питаннях, в такій то сфері, в таких-то напрямках" (наприклад, "Україна – духовна Мекка Європи", чи "Україна входить в трійку найкращих країн Європи" і т.п.). Тоді ця ідея стане більш реальнішою і зможе мотивувати еліту та народ на її реалізацію. 2. "Україна – член ЄС" – ця ідея подібна до мрії більшості дівчат, а саме, багато дівчат за свою ціль в житті ставлять вдало вийти заміж. Слід сказати, що така ідея, не позбавлена сенсу. Бо дійсно вдало вийшовши заміж можна не перейматися багатьма проблемами, не думати про засоби для існування, і ціле життя прожити в комфорті, а то й в щасті. Аналогічно, Україна вийшовши вдало "заміж" за ЄС, може не перейматися багатьма проблемами, отримувати субсидії, мати економічний, політичний та навіть військовий щит. Крім цього, ця ідея є на порядок реальнішою за ідею "Україна – найкраща держава Європи". Але вона погана тим, що Україна стає "пасивним матеріалом історії", вона розчиняється серед кілька десятків інших європейських країн. 3. "Ідея слов'янського союзу (розширеного чи обмеженого)". Про слов'янський союз мріяли, ще члени Кирило-Мефодіївського товариства (до якого близько стояв Тарас Шевченко). Та й сама ідея слов'янського братерства зародилася в Україні і була викладена в Маніфесті Кирило-Мефодіївського товариства. До речі звідси бере початок і філософія української національної ідеї. Товариством визначалася кінцева мета – створення слов'янської демократичної федерації із столицею в Києві на засадах справедливості, рівності, свободи та братерства. До складу федерації мали ввійти Україна, Росія, Польща, Болгарія, Сербія, Чехія. Більш реальніший на сьогоднішній момент є союз трьох слов'янських держав : України, Росії і Білорусії. Звичайно багатьом цей союз не подобається, багатьох він лякає (так Юрій Костенко в інтерв’ю газеті "Народне слово" № 46 листопад 2005 року сказав "Ми політично битимемо пики всім, хто захоче, щоб Україна була в російсько-білоруському, а не Європейському Союзі"). В багатьох патріотів Україні, є побоювання, і до речі небезпідставні, що вступивши російсько-білоруський союз Україна автоматично втратить свою незалежність і т.д. І дійсно такий сценарій буде мати місце при тій національній еліті та політичних лідерах яких ми зараз маємо. В умовах відсутності "свого Вашингтона" та сильної еліти, Україна через 1-2 роки попаде в залежність не те щоб від Росії, але й навіть від "білоруського бацьки". Хоча знову повторюю це проблема слабкої (точніше її відсутності) еліти та відсутності сильного національного лідера. Тому накладати табу на політичний шлюб з своїми "родичами" (Росією та Білорусією) передчасно. Через кілька років ця ідея може бути вигідною для України. 4. "Відновлення могутньої Київської Русі з центром в Києві" – ця ідея потребує значного напруження сил, формування (чи відновлення) імперських амбіцій в української еліти та народу, ну і звичайно, конкурентної боротьби з Росією. Проте вона також реальніша за ідею "Україна – найкраща держава Європи". 5. "Україна лідер на території СНГ" (культурний чи навіть економічний)" – це послаблений варіант попередньої ідеї. Але ця ідея мені здається найкращою та найреальнішою з поміж всіх тут наведених національних ідей. Ця ідея відповідає більшості критеріям (вимогам) до національних ідей. По – перше вона природна, а це найголовніше. Скажіть мені, будь-ласка чи природно це бути найкращою державою Європи. Скажіть мені, коли Україна була найкращою державою Європи. Вона нею не була ні 5 років, ні 10 років, ні 100, ані навіть 1000 років тому. Можливо хіба, якщо, ще взяти часи Бореї, Гіпербореї, Леди і т.п. (але тоді це були не держави, а етноси). А от Київська Русь вже була. Тобто, якщо ми колись панували на цих теренах, то цілком ймовірно, що ми й зараз можемо мати на них певний вплив. По – друге, до цієї ролі наш підштовхує вся міжнародна спільнота, цьому сприяє вся міжнародна політична ситуація та й Росія (особливо її інтелігенція після помаранчевої революції в Україні) не буде на "смерть" стояти проти цього. По – третє вона є реальна, в неї повірять і її захочуть як Схід так і Захід, як Південь і Північ так Центр України, вона об'єднає Україну. По – четверте, Україна, вже фактично зараз, виконує таку роль правда поки, що трохи в обмеженому плані, в плані політично-культурному, а отже нам лише потрібно це задекларувати і чітко себе позиціонувати. 6. "Україна платформа для нового суспільства (наприклад, Солідаризму)". Незважаючи на те, що одна з політичних сил час-від часу (в основному підчас виборчих компаній) і говорить про особливий шлях України, про можливість побудови нового суспільного устрою це в умовах відсутності еліти та сильної політичної волі є не більше ніж передвиборчий трюк. Крім того, відсутні серйозні теоретичні напрацювання та практичний досвід. 7. "Україна агент впливу США чи Китаю в Європі". Такі світові над потуги як США та Китай, хочуть бути впливовими світовими геополітичними гравцями. За крилатим висловом Збігнева Бжезінського зараз геополітична гра зосереджується на європейській шахівниці. Тому ці два гравці хочуть мати своїх агентів впливу в Європі. Для США частково таку місію виконує Польща та деякі інші країни. Китай такого агента впливу поки що немає. То чому б нам, Україні, не стати таким собі "підсадним козачком" Китаю чи США. Відносно США я думаю тут і питань немає. Але так само Китай міг би зробити ставку на Україну. Китай вже зараз цікавиться українськими здобутками в сфері енергетики (особливо ядерної енергетики), авіаційної промисловості тощо. Надзвичайний і повноважений посол КНР в Україні Гао Юйшен в інтерв’ю журналу "Профіль (Україна)" № 29-30 за 24 липня 2006 року сказав, що "Україна – третій по значимості економічний партнер Китаю в СНГ після Росії та Казахстану". То чому б нам не стати першим партнером Китаю в Європі ? Недоліком цієї ідеї є те, що все-таки бути "підсадним козачком", навіть в цьому аморальному і меркантильному світі, це не найкращий варіант. 8. "Україна + Південна Корея (Японія)". Додати наші космічні здобутки, ядерний потенціал, чорноземи, великі території, європейськість до корейських (японських) високих технологій в галузях комунікацій та робототехніки міг би з'явитися цікавий політико-економічний організм на геополітичній мапі світу. Я вже навіть бачу декілька компаній, що б могли виступити посередниками в переговорах між Україною та Південною Кореєю. Це звичайно, всім відомі в Україні Samsung та Daewoo. 9. "Україна і Венесуела". Те, чого найбільше не вистачає в Україні (нафти), є у Венесуелі. За розвіданими запасами нафти Венесуела вийшла на перше місце в світі, обігнавши такі країни як Саудівська Аравія, Кувейт. Жаль тільки, що дуже далеко ці нафтові запаси від України. Але світ змінюється, бізнес – процеси трансформуються, те що колись було не вигідним може стати в майбутньому дуже вигідним. Так, вже зараз, різниця вмісту заліза в руді на 6-8 % може суттєво вплинути на логістику . Наприклад, корпорація Індустріальний союз Донбасу уклала довгостроковий контракт із бразильськими постачальниками залізорудного концентрату (Mineracoes Brasileiras Reunidas S.A.), бо українська залізо руда містить 62 % заліза, що нижче на 6-8 %, ніж в бразильському чи австрійському. Тобто процес купівлі руди в Бразилії (вона має також свої склади в Європі) стає вигіднішим ніж купівлі її в найближчих сусідів і навіть власного видобутку. Так само, по аналогії, в недалекому майбутньому, може скластися сприятлива ситуація для вигідної співпраці між Україною і Венесуелою. 10. "Україна і Сьєр – Леон (чи Камбоджа)". В деяких компаніях США та Європи для мотивації власних працівників, наданню сенсу їхній роботі, діяльності та життю беруть на утримання та виховання маленьку дитину з Африки чи з бідної країни іншого континенту. Періодично циркулюють ідеї про опіку розвинутих країн над багатими. Україна, як багата країна (відносно африканських країн), могла б під власну опіку взяти Сьєр – Леон (чи Камбоджу). Може така допомога, подібно до того, як роблять компанії США та Європи, надасть сенсу нашій нації, державі. Можливо піклуватися про інші країни – це й є суть нашої національної ідеї ? 11. "Україна + Google = лідер Інтернет послуг (можна, ще вужче, наприклад, лише підтримка блогів)". Національна ідея могла б звучати так "Україна – це світовий лідер по наданню Інтернет послуг". Якщо ми не здатні конкурувати у всьому Інтернеті, то беремо його вузьку сферу – послуги пошуку інформації (он де потрібний Google), чи навіть, просто обслуговування блогів. Тобто, не маючи можливості перемогти розвинуті країни в реальному світі, може станемо першими у віртуальному. 12. "Україна – країна, що перше освоїть Місяць , Марс, і т.п.". Щодо національної ідеї відносно Місяця, Марса чи переселення українців із Землі на космічні станції говорити будемо не багато, але скажемо лише одне: Добре було б на Марсі вже у 2080 році зібрати перші врожаї пшениці комбайнами "Дон" , а Місяць засіяти українським ріпачком. Як бачимо ми значно розширили число існуючих альтернатив національної ідеї, причому деякі з них виходять за межі пануючих стереотипів. Все це може мати не лише пізнавальну, але й практичну цінність так як:
Література
|
Розсилка новин[an error occurred while processing this directive]
|
