ГЛАВА XXXI. МАРАЗМИ БАНКРУТСТВА
|
ВИМОГИ КРЕДИТОРІВ ПРИ БАНКРУТСТВІ ОБМЕЖЕНІ З ОДНОГО БОКУ МІСЯЦЕМ І НЕ ОБМЕЖЕНІ НИМ З ІНШОГО БОКУ ДЛЯ ПОДАННЯ ЗАЯВ ПРО СВОЇ ПРЕТЕНЗІЇ. КРЕДИТОРИ ПРИМУШЕНІ НАГАДУВАТИ ПРО БОРГИ, ХОЧА БОРЖНИКУ ПРО НИХ ВІДОМОПунктом 3 статті 12 Закону України від 14.05.1992 р. № 2343-XII “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до затвердження господарським судом мирової угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом. Але пунктом 1 статті 14 цього Закону вони обмежені місячним терміном на подання заяв з вимогами до боржника з дня публікації оголошення про порушення справи про банкрутство. Таким чином кредитори, які не встигли подати заяв, вже формально не вважаються кредиторами, навіть якщо є рішення судів та документація у самого боржника про те, що він їм винний ! Таким чином кредиторів вимагають принижуватися перед боржником. Віталій МОСЕЙЧУК Постійна адреса статті в Інтернеті:
http://www.marazm.org.ua/index.html?/bankrut/31_5.html
|
|