80% картоплі в Україні виробляється в підсобних господарствах та на дачах, аналогічна ситуація з молоком та м’ясом

Відновленням дрібних особистих господарств в 50-х роках держава ішла на компроміс, як би відкуповуючи від індивідуалістичних тенденцій селянина.  Колгоспи зберігалися. На перший погляд  відступ  міг,  тому,  показатися другорядним. Насправді значення його важке переоцінити. Якщо  залишити осторонь колгоспну  аристократію,  то  повсякденні  потреби середнього селянина поки ще забезпечуються в більшому ступені його роботою "на себе", чим його участю в колгоспі чи колективному господарстві. Доход від  особистого  господарства, особливо коли воно присвячено технічним культурам, чи садівництву,  тваринництву,  нерідко  в  два-три  разів  перевищує  заробіток  того  ж селянина в колективному господарстві.  Засвідчений  ще радянською пресою факт цей дуже яскраво розкриває, з одного боку,  зовсім варварське марнування десятків  мільйонів  людських,  особливо жіночих сил у карликових господарствах, з іншого боку - украй ще низьку продуктивність праці в колгоспах. За часів незалежності з колективними господарствами стало ще гірше. Не секрет, що 80% картоплі в Україні виробляється в підсобних господарствах та на дачах, аналогічна ситуація з молоком та м’ясом. Кожний це може побачити на ринках, молоко чи м'ясо в супермаркетах також переважно "народжується" в приватних господарствах. Невже держава десятками років не бачить кризи на селі ?

____________

  Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/agro/6_45.html