УРЯД УКРАЇНИ ВВАЖАЄ ЗА НОРМАЛЬНЕ, КОЛИ ГРОМАДЯНИ ВИТРАЧАЮТЬ 60 ВІДСОТКІВ СВОЇХ ДОХОДІВ НА ХАРЧУВАННЯ

Відповідно до підпунтку 4 пункту 3 Методики визначення основних індикаторів продовольчої безпеки, яку затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 р. № 1379 “Деякі питання продовольчої безпеки” економічна доступність продуктів, що визначається як частка сукупних витрат на харчування у загальному підсумку сукупних витрат домогосподарств за формулою

                                 Вх

Е = ------ 100%,

                               Вс

де Е - індикатор економічної доступності продуктів;  Вх -  витрати населення на харчування за рік;  Вс - сукупні витрати населення за рік.

При цьому граничним (пороговим) критерієм для зазначеного показника вважається його 60-відсотковий рівень. Виходить, що уряд України вважає за нормальне, коли громадяни витрачають 60 відсотків своїх доходів на харчування. Це в той час, коли в Європі та США критичним є показники в 15-20 відсотків.

КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

                   від 5 грудня 2007 р. N 1379

                               Київ

                Деякі питання продовольчої безпеки

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Методику визначення основних індикаторів продовольчої безпеки, що додається.

2. Міністерству охорони здоров’я визначати кожні п’ять років рекомендовані раціональні норми споживання основних продуктів у середньому на одну особу.

3. Міністерству аграрної політики, Міністерству праці та соціальної політики і Державному комітетові статистики забезпечити в межах своїх повноважень подання Міністерству економіки щороку до 31 липня інформації, необхідної для розрахунку основних індикаторів продовольчої безпеки.

4. Міністерству економіки готувати та оприлюднювати щороку до 1 вересня наступного періоду звіт про стан продовольчої безпеки України.

Прем’єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ

Iнд. 22

                                          ЗАТВЕРДЖЕНО

                             постановою Кабінету Міністрів України

                                  від 5 грудня 2007 р. N 1379

                             МЕТОДИКА

визначення основних індикаторів продовольчої безпеки

1. Ця Методика розроблена з метою визначення основних індикаторів продовольчої безпеки.

2. Iндикатори, що характеризують стан продовольчої безпеки держави (регіону), розраховуються за такими основними групами харчових продуктів: хліб і хлібопродукти; картопля; овочі, баштанні; фрукти, ягоди і виноград; цукор; олія; м’ясо і м’ясопродукти; молоко і молокопродукти; риба і рибопродукти; яйця.

3. Iндикаторами продовольчої безпеки є:

1) добова енергетична цінність раціону людини, що визначається як сума добутків одиниці маси окремих видів продуктів, які споживаються людиною протягом доби, та їх енергетичної цінності за формулою

                         Р = (сума) м ц ,

                                     і і

де Р - енергетична цінність  добового  раціону  людини;  і  -  вид

продукту  харчування;  м   - маса і-го продукту,  спожитого однією

                        і

особою; ц  - енергетична цінність одиниці маси і-го продукту(1);

         і

2) забезпечення раціону людини основними видами продуктів, що визначається як співвідношення між фактичним споживанням окремого продукту та його раціональною нормою за формулою

сф

                           С = ------,

                                 ср

де С - індикатор  достатності   споживання    окремого   продукту;

сф -  фактичне  споживання окремого продукту на одну особу за рік;

ср - раціональна норма споживання окремого продукту на одну  особу

за рік, погоджена з МОЗ;

3) достатність запасів зерна у державних ресурсах, що визначається як співвідношення між обсягами продовольчого зерна у державному продовольчому резерві та обсягами внутрішнього споживання населенням хліба і хлібопродуктів у перерахунку на зерно за формулою

                        З = ------- 100%,

                               Х

де З - індикатор  забезпечення  зерновими продовольчими ресурсами;

Н -  наявність  продовольчого  зерна  у  державному  продовольчому

резерві;   Х   -   середньорічне   внутрішнє  споживання  хліба  і

хлібопродуктів у перерахунку на зерно(2);

4) економічна доступність продуктів, що визначається як частка сукупних витрат на харчування у загальному підсумку сукупних витрат домогосподарств за формулою

                                 Вх

Е = ------ 100%,

                               Вс

де Е - індикатор економічної доступності продуктів;  Вх -  витрати

населення на харчування за рік;  Вс - сукупні витрати населення за

рік(3);

5) диференціація вартості харчування за соціальними групами, що відстежується в динаміці та розраховується як співвідношення між вартістю харчування 20 відсотків домогосподарств з найбільшими доходами та вартістю харчування 20 відсотків домогосподарств з найменшими доходами за формулою

Дв

                           Д = ------,

                                 Дм

де Д - індикатор диференціації вартості харчування;  Дв - показник

вартості  спожитих  продуктів  у  20  відсотків  домогосподарств з

найбільшими доходами;  Дм - показник вартості спожитих продуктів у

20 відсотків домогосподарств з найменшими доходами;

6) ємність внутрішнього ринку окремих продуктів, що відстежується в динаміці та визначається у натуральному виразі як добуток споживання певного продукту та середньорічної чисельності населення за формулою

                            Є  = Ф Ч,

                             і    і

де Є  - ємність  внутрішнього   ринку   і-го  продукту;  і  -  вид

і

продукту; Ф — річне середньодушове споживання і-го продукту; і Ч — середньорічна чисельність населення;

7) продовольча незалежність за окремим продуктом, що визначається як співвідношення між обсягом імпорту окремого продукту у натуральному виразі та ємністю його внутрішнього ринку за формулою

і

                       П  = -------- 100%,

                        і      Є

                                і

де П  -  частка  продовольчого  імпорту  і-го  продукту;  і -  вид

і

продукту  харчування;  I  -  імпорт  і-го  продукту; Є  -  ємність

                        і                             і

внутрішнього ринку і-го продукту(4).

_______________

(1) Граничний (пороговий) критерій становить 2500 ккал на добу, при цьому 55 відсотків добового раціону повинне забезпечуватися за рахунок споживання продуктів тваринного походження.

(2) Граничним (пороговим) критерієм для зазначеного показника вважається його 17-відсотковий рівень, що відповідає 60 дням споживання.

(3) Граничним (пороговим) критерієм для зазначеного показника вважається його 60-відсотковий рівень;

(4) Граничним (пороговим) критерієм для зазначеного показника вважається його 30-відсотковий рівень

____________

  Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/agro/6_44.html