ГЛАВА VІ. МАРАЗМИ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА |
| РУЙНУВАННЯ СЕЛА
ЗАКЛАДАЛОСЯ ЩЕ В СРСР Перебуваючи в складі колишнього Радянського Союзу, Україна змушена була діяти в межах відповідної тим умовам аграрної політики. Як наслідок, у даний час в Україні мають місце найвища в Європі розораність земель (до 85-90%), втрата значною частиною селян інтересу до праці в сільському господарстві, зубожиння села. Перед розпадом Радянського Союзу Україна за якісними показниками розвитку сільського господарства істотно поступалася перед колишніми союзними республіками - Білоруссю, Естонією, Литвою, Латвією, Молдавією. Серед них вона була єдиною, де виробництво сільськогосподарської продукції у розрахунку на душу населення (у порівняних цінах 1983 р.) становило менш як 100 крб. Виробляючи найбільше зерна й цукру, Україна значно поступалася перед ними за виробництвом продукції тваринництва у розрахунку на душу населення. Зокрема, виробляючи в середньому в 1986-1989 рр. 464,9 кг молока у розрахунку на 1 жителя, вона відставала від Білорусі в 1,5 і від Литви - в 1,9 раза. За виробництвом м'яса (83,7 кг) таке відставання сягало, відповідно, 1,4 і 1,7 раза. Україна мала найнижчі показники технічної забезпеченості та оплати праці в сільському господарстві в розрахунку на 1 зайнятого в цій галузі. (Народное хозяйство СССР в 1990г. М., "Финансы и статистика", 1991р, стор. 67, 459-505; Сільське господарство України за 1991-1996 рр. Статистичний збірник. К., Держкомстат України, стор. 6-11, 53-85, 125-128) |
|
